Одновірші

Раніше завжди думав, що знаючи українську мову можна без особливих проблем розуміти російску, проте недавно зрозумів що це далеко не так і що наше покоління розуміє російську лише завдяки великому і могутньому. Українці які народилися тут в США російську розуміють не набагато краще ніж я скажімо болгарську, а тому і зрозуміти Володимира Вишневського їм було досить непросто. Так як є його великим шанувальником, спробував перекласти дещо з його одновіршів на українську...

Там буде все, чого тобі не можна...
Як дальше жити й де ж нам паркуватись?!
Не від хорошого життя я Вас цілую...
Чому ж я так погодився любязно?
Є речі, що не купиш і за "бакси"...
Цілую Вас практично задарма...
Мадам, не посміхайтесь, це жахливо...
Ах Ви не спонсор? То покладіть же вилку!..
Скажу як іномарка іномарці...
Зі словом "однозначно" - обережніш ...
Вже полудень, а курсу "бакса" досі ще нема...
Я в душу Вам?! Та я же ж не доплюну!..
Ну ось, я знову виручив країну!..
Застати на роботі Вас - все рівно що застукати...
Що ж, буду знать, до кого не звертатись...
Хай я не мер, та маю ті ж проблеми ...
Ми тоже не всього читали Шнітке!...
Ви обережніше там, увісні...
Мадам, Ви краще би включили габарити...
Пробачте, чи Ви будете багатим?..
Ось - "Новий руский" з пейджером на пузі...
Зійде цунамі - ви ж нам подзвоніть хоч...
Нема мені на кого країну залишити...
Кому дать грошей, щоб з'явився місяць?..
Везе ж Вам - Ви хоч своєю смертю!
А що ти ремонтуєш - ти хоч знаєш?
Так, хлопці, додрукуйте дві банкноти...
На цей раз звати вже тебе Світлана...
Не даром я боюся зустріч із випускниками...
Три роки разом?.. Гіннеса до мене!
А Вам я подзвоню, коли стемніє...
Так зраджував, та подумки - ніколи!
О, не греми, коханий, кандалами!
Прозаїків забрав я одновіршем...
І знов я непомітний з Мавзолею!
Вождем би став - харизми не хватає...
Кохана, Липень чось такий безсніжний!
Все більше людей нашу таємницю бережуть...
Небіжчик, згадую, все так любив живих...
Давно я не лежав в Колонній залі...
Не кожен сведер нерозривно сшитий...
Як жаль жінок, що кинули мене...
Гордий тобою, коли ти не зі мною...
Я помираю, та про це пізніше...
Так ось чому мене Ви цілували...
Вам знов дзвонили від мадам Тюссо...
Ну, це я при житті був чорнобривим...
А з нею ми бувало навіть в шашки...
Зимуєш, снігу білого не бача...
І знов прокинувся в чужій країні...
Не смій насміхатись з поета що спить...
О як раптово закінчилась софа...
А в Вас Вишневський і не ночував!
Нему куди вже й вивести війьска...
Немає часу на повільні танці...
О, не ходи так пізно по квартирі...
О як важливо обірвати вір...
Народу присвятив я одновірша...
Збривай же вуса поки не відпали...
Нажаль вже пізно брать уроки співу...
Не транспортом наземним і не їду...
Пригадую, колись проходу не давали...
Вам міг я б розказати про вершини...
Ну все, мене на музику кладуть...
Якщо вже я беру, то за живе...
Мені спасибі, що у тебе є я...
О, розчини мені хоч трішки кави...
Та брат мій Каїн здав мене братві...
Жаль, куля то була бандитська...
Зі мнов приємно мати навіть справу...
Кохана моя!.. (все, кінець цитати)
Ти не дивись, що я - фотомодель...
Не все, що я сказав, ввійшло в підручник...
Все більше люду береже нам таємницю...

Веб сайт поета можна знайти ось тут: http://www.vishnevskii.ru/